ОПИС ДОСВІДУ

Тема досвіду: «Виховання духовно – моральної, життєво – компетентної особистості в умовах сучасної школи».

Провідна наукова ідея досвіду: виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу суверенної держави

Мета досвіду: виховання молодої людини – всебічно вихованої, готової самовіддано розбудовувати суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури, морально – духовних цінностей . Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особи стіс них рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Задачі:

• формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

• забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

• формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

• прищеплення шанобливого ставлення до природи, культурних пам’яток, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

• виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;

• утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

• формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

• забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;

• виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

• формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

• формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

• розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

• формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.

Наукова основа досвіду:

використання інтерактивних (проектних) технологій;

Актуальність досвіду: у сучасному житті приділяється багато уваги формуванню моральних якостей та життєвих – компетентностей особистості, самосвідомості учнів; згуртування колективу за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу, моральних якостей, можливостей застосувати набуті моральні навички у різних життєвих ситуаціях. 

Новизна досвіду: сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісно - компетентнісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.

Результативність: забезпечення сприятливими умовами для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості, позитивна динаміка зростання рівня морально – духовних якостей в країні, зростання соціальної і трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки. 

 

 

Отож збулась моя дитяча мрія:

Заходжу в клас сьогодні наяву

І бачу очі, сповнені надії,

І світлом цим окрилена живу.

Хай не міліє знань ясна криниця,

Хай засівають ниву сіячі

Розумним, добрим, вічним, променистим!

В руках у нас – майбутнього ключі!

У кожної людини є будинок - не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. Одного чудового сонячного вересневого ранку ми з учнями почали створювати свій будинок, в якому нам разом дуже добре. Це наш клас. Він складається з будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас поклав свою цеглинку в будівництво цього будинку. За цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного.

Ми - це наш клас, в якому 10 букви «Я». Кожен з нас - це унікальна, неповторна особистість, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і повагою відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є.

     Починаючи працювати з колективом,  я поставила перед собою такі виховні задачі:

• вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, сім'ю, індивідуальні особливості і здібності;

• всіляко сприяти згуртованості класного колективу;

• почати роботу з розвитку учнівського самоврядування;

• активізувати роботу класного колективу через участь у загальношкільних заходах;

• продовжувати традиції, що започаткувалися у період навчання в початковій школі, розвивати їх.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури класного колективу - високий.

Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізую завдяки  позакласній діяльності. Виховною метою проведення різноманітних позакласних заходів є виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, тра­дицій нашого народу.

Виховна робота у нашому класі – цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні  та інноваційні форми та методи роботи класного керівника,   застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності: методи педагогічного впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорганізації життєдіяльності школярів.

 

Згуртуванню учнів класу в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Тому серед учнів класу було розподілено такі обов’язки. Учні відповідально ставляться до виконання доручених справ, висловлюють свої думки, вносять корективи.

 

Староста –

Копистинська Ангеліна

Заступник старости –

Сорока Діана

Відповідальний за підручники –

Чукаєв Микита

Відповідальна за чергування –

 Бузецький Назар

Відповідальна за дозвілля –

Тютюнник Тетяна

Відповідальна за успішність –

Ліщинська Діана

Відповідальна за класні меблі –

Величко Наталія

Відповідальний за санітарний стан учнів –

Синіцький Павло

Фізорг –

Сельський Сергій

Квіткар –

Кондратюк Віталій

 

       Розвиток дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Цьому сприяє активна участь класу в таких загальношкільних заходах:

  Учні із задоволенням    беруть участь у волонтерській діяльності, конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній  діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, вихованню таких загальнолюдських цінностей як справедливість, чуйність, чесність,   гідність,  толерантність, добросовісність, ввічливість, обов'язковість, працелюбність, готовність допомогти іншим,  розвиває моральну активність особистості.

 

      У своїй роботі   активно співпрацюю  зі шкільним психологом. Разом ми  виявили  рівень  розвитку  психічних  процесів  учнів. Шляхом спостереження визначили  тип  темпераменту дітей. За допомогою анкетування, індивідуальних  бесід  з  учнями, визначили  їхні психофізіологічні показники, вивчили  особливості  характеру  і  поведінки, дослідили  інтереси  школярів, їхні  нахили до  певного  виду  діяльності, склали  карту  спрямованості  інтересів  учнів, визначили  статус  кожного  учня  в  дитячому  колективі (лідери, популярні, замкнуті, ті, хто  прилаштовується), визначили  роль  дитини  в  суспільному  житті  класу (ініціатор, виконавець, організатор), виявили  у   дітей  позитивні  якості, які  слід  розвивати,  і  негативні  якості, від  яких, по  можливості, слід  позбавитися.

Особливу  роль  у  формуванні  творчої  особистості  дитини  я  надаю  сім’ї. Я  вважаю, що  діти   і  батьки  знаходяться  в  постійному  пошуку, сучасна  сім’я  має  великий  інтелектуальний  потенціал, а  завдання  вчителя – вміло  використати  його  для  організації  вільного  часу  дітей, заповнюючи  дозвілля  корисними  як  для  здоров’я, так  і  для  розуму  справами. Яку  сторону розвитку  ми  не  взяли  б, завжди  визначальну  роль  відіграє  сім’я.  Саме  сім’я  відповідає  за  фізичний  і  емоційний  розвиток  дитини, сім’я  грає  головну  роль  в  розумовому  розвитку  дитини, впливає  на  ставлення  дитини  до  навчання  і  в  більшості  визначає  її  успішність.

  Батьківський комі­тет  активно допомагає мені в організації класних та позакласних заходів.  У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. Під час проведення батьківського університету психолого-педагогічних знань знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури   з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'я­зувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спіл­кування дітей з батьками. Вагомою є допомога батьківського комітету в оновленні та поповненні матеріально-технічної бази класу.

Склад батьківського комітету на 2014-2015 навчальний рік

Голова батьківського комітету -  Ліщинська Валентина Іванівна

Заступник – Копистинська Т.В.

1.  Сорока Н.А.

2.  Тютюнник Л.П.

3.  Кондратюк В.Г.

У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. Під час проведення батьківського всеобучу знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури для батьків з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками.Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в організації класних та позакласних заходів, також співпрацюємо зі шкільним комітетом та адміністрацією школи. Найбільш ефективною є допомога батьківського комітету в оновленні та поповненні матеріально-технічної бази класу.

Від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справж­нього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керів­ника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

Як і кожен класний керівник, я знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави.

         Класний  керівник – це  організатор  і  керівник  цілісного  педагогічного  процесу. Це  педагог, який  є «центром» організації, координації  всіх  впливів, спрямованих як на  одну  особистість, так і на  колектив  учнів. Я вважаю, що діяльність  класного  керівника  в  сучасній  школі  необхідно  оцінювати  саме  з  такої  позиції. Тому кожного дня я слідую словам В.О. Сухомлинського: «Через  казку, фантазію, гру, через  неповторну  дитячу  творчість -  вірна  дорога  до  серця  дитини».   Адже мені так хочеться , щоб  всі  учні мого класу стали  людьми  з великої літери…

Література

• Бех І.Д. Виховання особистості:  У двох книгах. Книга друга: Особистісно-орієнтований  підхід: науково - практичні засади: Наукове видання .- К.: Либідь,  2003.

• Ю.З.Гильбух. Учитель и психологическая служба школы. К., 1993.

• Ю.З.Гiльбух. Темперамент i пiзнавальнi здiбностi школяра. (Дiагностика, педагогiка). К., 199

• Учбова дiяльнiсть молодшого школяра: дiагностика i корекцiя неблагополучностей. За ред. Ю.З.Гiльбуха. Київ, 1994.

• Дем’янюк Т.Д. Методика виховання в сучасній школі. К.: Науково-методичний центр середньої освіти  Міносвіти і науки України, 2000.

• Капська А.Й. Основні закономірності  моделювання виховного процесу. // Журнал «Позакласний час» №7,2000р.; ст. 25.

• Костюк Г.С. Навчально – виховний процес і психічний розвиток особистості.: - К., 1889.

• Рубинштейн С.Л.    Проблемы   общей  психологии . – М., 1973.

• Сухомлинський В.О. «Сто порад учителеві». К. 1886.

• .М.В. Коновалова Тематичні класні години ( національно – патріотичне та грома-дянське виховання) 5 – 11 класи. Харків «Видавнича група Основа.» 2011р

• С.Д. Прит Глинська ЗОШ Рівненська обл.. «Твої символи, Україно!». Журнал Рока-жіть онуку. № с. 31-33

 

РОБОТАЗ БАТЬКАМИ

(з досвіду роботи)

Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все і найдовше – люди. З них на першому місці – батьки і педагоги.

Індивідуальність дитини спочатку формується в сім'ї. Виховна робота школи не може будуватися без урахування цього чинника розвитку школяра. Тільки створення єдиного виховного середовища може гарантувати досягнення гарних результатів.

Педагогічний колектив школи, і класний керівник зокрема, обізнаніший відносно суспільного життя школяра, його життєдіяльності поза сім'єю, в його інтелектуальному розвитку, компетентніший в питаннях психології, педагогіки, естетики... Тому може надати допомогу в нестандартних ситуаціях сімейного виховання: в умовах багатодітної сім'ї і сім'ях з єдиною дитиною, в неповних сім'ях (материнських або батьківських), в сім'ях підвищеної психологічної конфліктності, у вирішені проблем і суперечностей сімейного виховання, в подоланні його помилок.

 На перших батьківських зборах свого 5 класу я ознайомила батьків з власною життєвою і педагогічною позицією, з метою, завданнями і програмою своєї майбутньої діяльності, ознайомила їх з планом виховної роботи. Всі проблеми пов’язані з вихованням і навчанням дітей я  доношу до батьків впродовж всього навчального року, коректуючи їх, підводячи підсумки, ставлячи нові завдання, радячись з батьками.

Залучення батьків до спільної з дітьми діяльності – ця форма широко практикується в сучасній школі. Мотивується це завданнями розширення виховної позаурочної діяльності, поліпшення взаємин вчителів, батьків і дітей в ході цієї діяльності.

Я намагаюсь  долучити батьків до всіх видів позаурочної діяльності  – походів, екскурсій, вечорів, турнірів, змагань, ремонту і впорядкування школи. Підготовка і шкільних таборів відпочинку, дальніх походів високої категорії складності, поїздок по містах країни.   Ведення факультативів і кружків згідно профілю своєї професійної діяльності. Участь в роботі Рад школи, шкільних і класних батьківських комітетів

Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співпраці сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра.

Особливої уваги потребують діти із неповних сімей.

Терміном "неповні" позначають категорії сімей, в яких дитина до 16 років проживає з одним із батьків, який несе за неї повну відповідальність. У більшості неповних сімей батьківські функції виконує мати. Питома вага власне "батьківських" сімей незначна – усього близько 1%. Основні причини формування неповної сім'ї – позашлюбне народження дитини, розлучення батьків, смерть когось із них, а також економічний фактор (свідома відмова чоловіків від шлюбу та сім'ї, яку неспроможні утримувати). Дитина завжди глибоко страждає, якщо валиться сімейне вогнище. Поділ родини чи розлучення, навіть коли усе відбувається найвищою мірою чемно і поштиво, незмінно викликає в дітей психічний надлам і сильні переживання.

  Неповні сім’ї мають багато різних проблем, складностей і тому потребують допомоги.

У моєму класі є 2 неповних сімей: 1 – малозабезпечена сім’я, 3- багатодітних сім’ї, 1 – сім’я інвалідів,1 – дитина сирота, 2 – повні сім’ї .

 Діти з таких сімей відчувають себе обділеними долею, відчувають заздрість до тих, у кого є хороші і дружні родини. Специфічна проблема неповної сім'ї – виховна. У ході опитування троє   матерів відповіли, що їхні  діти не зустрічаються з батьком і тільки  одна  визнала, що він активно допомагає у вихованні.

Діти із неповних сімей уже відчули біль розлуки, можливо, й сльози зради. Ці діти часто різко реагують на зауваження, тому їм потрібно створити затишок, влаштувати консультації з психологом, зустріч із соціальними працівниками, залучити їх до участі в гуртках, секціях, до громадської роботи.

Як класний керівник я :

1. Створила інформаційний банк даних.

2. На основі актів обстеження комісією умов життя та виховання надаю відповідну посильну допомогу.

3. Контролюю літнє оздоровлення.

Певна складність виникає у роботі з одинокими матерями. Звичайно, таким матерям важко виховувати дитину внаслідок невпорядкованості особистого життя, вони обмежують свої можливості у задоволенні духовних, культурних і моральних потреб. Діти в таких сім’ях більше страждають від недогляду, відсутності повноцінного спілкування з матір’ю, зовсім не знають батька. Усе, це, звичайно, позначається на формуванні їх особистості (діти з таких сімей більш знервовані, закомплексовані). Крім того, виховання дитини залежить від культурного освітнього рівня матері, способу її життя, ставлення до виховання дитини, до свого становища одинокої матері, від її ціннісних орієнтацій. Така жінка може бути постійно у стані хронічного стресу, що негативно позначається на її здоров’ї, самопочутті.

Для досягнення контакту з такою сім'єю можна скористатись такими поради:

• встановити контакт з матір'ю, заручитися довірою, якщо вона відноситься насторожено, не спішити ображатися;

• спробувати подивитися на себе очима матері. Це допоможе краще зрозуміти і контролювати своє відношення до неї;

• зацікавитися долею дитини, спонукати до відповідальності за  її майбутнє;

• делікатно, тактовно доторкнутися до потаємних почуттів, викликати у матері потребу в душевних контактах з дитиною, в обміні думками, спільному рішенні повсякденних життєвих проблем.

Матері-одиночки хворобливо ставляться до того, коли цікавляться їхнім сімейним життям, хоч і потребують педагогічних порад і допомоги. Тому потрібний особливий педагогічний такт, чуйність, доброзичливість, довіра до матері і дитини.

 Як класний керівник я намагаюсь взнати не тільки вузьку інформацію про сім`ю (склад, місце роботи батьків, професія, матеріальна забезпеченість, житлові умови і т.д.), але і культурний рівень сім`ї (освіта, домашня бібліотека, сімейні традиції, свята і т.д.), які інтереси, нахили, здібності виявляє дитина вдома; особливості виховних можливостей сім`ї (стосунки батьків, батьків і дітей); рівень батьківського авторитету; стиль, методи і форми виховання; традиційні форми похвали і покарання; сімейні обов`язки дітей; наявність єдиних виховних взаємодій дорослих членів сім`ї  і рівень виконання вимог школи; вплив на сім`ю друзів, сусідів, знайомих батьків, які відіграють важливе значення у вихованні дитини.

Переконуючи батьків у необхідності збереження етики і такту у ставленні до дитини, класний керівник сам повинен бути прикладом культурного, уважного ставлення до дітей ї їх батьків. Потрібно зробити так, щоб батьки не боялися розповідати будь-яку інформацію про своїх дітей. 

 Значну увагу приділяю формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру: (чесність, порядність)  . З цією метою щоденно проводжу бесіди та роз’яснювальну роботу, прагну обговорити кожен маленький чи великий інцидент, що трапляється у класі та спонукаю своїх вихованців до адекватних висновків щодо даної ситуації

        Формую екологічну культуру школярів, залучаючи їх до організації та проведення таких заходів: насадження дерев, прибирання території та класного приміщення, проведення бесід та рольових ігор з молодшими школярами .

В  Бережанській ЗОШ І-ІІ ступенів  здійснюється планомірна робота по забезпеченню соціальних гарантій дітей-сиріт, дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей. На кожну дитину (сім’ю) заведено соціальний паспорт, в якому зазначено інформацію про дитину, її метричні дані, відомості про батьків (опікуна), довідку про матеріальний стан, акти обстеження тощо. Двічі на рік шкільна комісія, в складі заступника директора з навчально-виховної роботи, шкільного психолога, класного керівника відвідують таких дітей на дому, складають та подають у відділ освіти акт обстеження дитини-сироти (багатодітної чи малозабезпеченої сім’ї). 

Значної уваги заслуговує створення консультативних пунктів з  питань виховання дітей та підлітків. Такі пункти доцільно організовувати при школах із залученням до роботи в них педагогічних кадрів вищої кваліфікації, шкільних психологів, працівників правоохоронних органів, соціальних педагогів, лікарів, дієтологів та інших спеціалістів, від яких батьки могли б отримати компетентні консультації з хвилюючих їх питань.

Особливо ретельно спланованого індивідуального підходу потребує робота з багатодітними, неповними та неблагополучними сім’ями. Якщо в школі одночасно навчається троє і більше дітей однієї сім’ї, то батькам складно відвідувати і всі батьківські класні збори, і заняття покласного педагогічного всеобучу. Можливо більш вдалими формами роботи стануть заняття загальношкільного педагогічного всеобучу, листування з класним керівником, відвідування консультативних пунктів. Дуже часто такі сім’ї є членами релігійних об’єднань, від яких отримують моральну і матеріальну підтримку. Школа повинна стати багатодітним сім’ям надійною опорою та партнером, активно пропагувати весь позитивний досвід виховання в них.

Рекомендуємо організувати допомогу цим сім’ям зусиллями громадськості (піклувальні ради, батьківські ради школи) щодо поліпшaння матеріальних, фінансових питань забезпечення навчального процесу і відпочинку дітей.